Mój drogi Théo tytuł oryginalny: З любов’ю з фронту reżyseria: Alisa Kovalenko czas trwania: 98 min. produkcja: Polska/Czechy/Ukraina 2025 jezyk: ukraiński, rosyjski napisy: polskie in Ukrainian and Russian with Polish subtitles info: Ukraina! Festiwal Filmowy

Film, który nigdy nie powinien powstać, narodził się z potrzeby zachowania – pośród grozy i zagrożeń wojny – świadectwa niezachwianej miłości matki do dziecka. Za pomocą intymnych dzienników wideo i poetyckich listów skierowanych do dorosłego w przyszłości Théo, Kovalenko uchwyca druzgocącą rzeczywistość wojny, jednocześnie zastanawiając się nad własną decyzją o służbie. Jej kamera odsłania zarówno chaos zniszczenia, jak i głębokie człowieczeństwo towarzyszy broni – niezłomne przyjaźnie, wzajemne wsparcie oraz czułe więzi podtrzymywane z bliskimi pozostającymi daleko.

Będąc jednocześnie świadectwem matczynej miłości i filmem dokumentalnym o wojnie, obraz splata osobistą historię Kovalenko z szerszą narracją tych, którzy walczą o to, by przyszłe pokolenia mogły żyć w pokoju. Ten dokument w pierwszej osobie oferuje intensywną i intymną perspektywę na ludzki koszt wojny oraz na głębokie więzi między rodzicem a dzieckiem, trwające nawet w najciemniejszych okolicznościach.

W swoim filmie Alisa Kovalenko oddaje hołd zarówno żyjącym żołnierzom, jak i tym, którzy ponieśli najwyższą ofiarę, już nigdy nie wracając do swoich rodzin.

| Лютий 2022 року. Українська режисерка Аліса Коваленко вирішує виконати обіцянку, дану самій собі: якщо російське вторгнення в її країні набуде повного масштабу, вона піде добровольцем до Збройних сил України. Аліса потрапляє на лінію фронту, залишивши вдома свого п’ятирічного сина Тео.

Фільм, який ніколи не мав би з’явитися, народився з потреби зберегти – серед жахів і небезпек війни – свідчення незламної материнської любові до дитини.

За допомогою інтимних відеощоденників і поетичних листів, адресованих Тео, коли він стане дорослим, Коваленко фіксує нищівну реальність війни, водночас розмірковуючи над власним рішенням служити. Її камера відкриває як хаос руйнувань, так і глибоке людяність побратимів – непохитну дружбу, взаємну підтримку та ніжні зв’язки з близькими, які залишилися далеко.

Будучи водночас свідченням материнської любові й документальним фільмом про війну, стрічка поєднує особисту історію Коваленко з ширшою розповіддю тих, хто бореться за те, щоб майбутні покоління могли жити в мирі.